В дисертації розглянуто особливості розповсюдження надширокополосних (НШП) сигналів у плазмових середовищах, зокрема, в іоносфері, магнітосфері Землі та міжпланетному середовищі. Запропоновано прості й адекватні моделі НШП сигналів і завади у каналі дистанційного радіозондування. Показано, що основним ефектом при розповсюдженні таких сигналів є їх дисперсійні спотворення, які виникають через наявність у середовищі дисперсій фазової швидкості, поглинання та розсіяння випадковими неоднорідностями концентрації електронів. Дані ефекти оцінено для різних областей навколоземного космічного простору. Рівняння дистанційного радіозондування узагальнено на випадок застосування НШП сигналів. Розраховано оптимальні параметри радіотехнічних систем дистанційного зондування навколоземного космічного простору та планет сонячної системи, в яких пропонується використовувати НШП сигнали.