Дисертація присвячена питанням розвитку методів побудови опромінюючих систем гібридно-дзеркальних антен. Розгоблена математична модель ГДА на осніві схеми антени Кассегрена , у якій система, що опромінює, замінена решіткою спіралей, розташованих на гіперболічній поверхні. Модель охоплює плоскі і об"ємні спіралі, навиті на еліпсоїди, циліндричної і конічної поверхнях з круговим і еліптиніим перетином, а також дозволяє розглядати комбіновані спіральні випромінювачі. Виділено область геометричних параметрів кругових цілиндричних спіралей, при яких вони можуть застосуватися як елементи опромінювача дзеркала. Проведено доследження амплітудно-фазового розподілу щільності струму на поверхні великого дзеркала. Проведено теоретичне дослідження основних характеристик випромінювання ГДА. Визначено границі припустимих геометричних параметрів спіральних випромінювачів при побудові випромінювача. Визначено припустимі значення кутів повороту і величини зсуву точок живлення спіралей в опромінювачі. Експериментальні доследження я спіральних випромінювачів, так і ГДА в цілому підтвердили теоретичні результати.