Дисертація присвячена питанням розробки адаптивних інтерфейсів комп"ютеризованих систем шляхом створення інтелектуальної системи підтримки інтерфейсу, заснованої на знаннях про процес взаємодії з користувачем. Запропановано концеацію інтелектуальної системи підтримкм адаптивного інтерфейсу, відмінною рисою якої є модель користувача. Розроблено методику формалізації знань про взаємод.ю користувача з ЕОМ, призначену для застосування в об"єктно-орієнтованих, подійно-керованих графічних інтерфейсах. В якості теоретичної бази для створеної методики використано комбіноване модальне логічне обчислення. Побудовано формальну модель процесу взаємодії, яка не є жорстко детермінованою і дозволяє уявити невизначеності зв"язків між цілями, ситуаціями і діями користувача. Розглянуто питання формування МК і планування цілеспрямованої діяльності. У роботі вперше використано метод оцінки невизначеності дій користувача на основі математичного апарату теорії наближенних множин. Запропановано методи оцінки якості і ефективності функціювання адаптивного інтерфейсу, створеного в межах концепції ІСПАІ.