Шифр: 539 Г19
Ганус В. О. Вдосконалення технології формування плівок на основі кестеритів та вуглецю для сонячних елементів : автореф. дис. ... канд. техн. наук : 05.27.06 "Технологія, обладнання та виробництво електронної техніки" / Ганус Валерій Олександрович ; М-во освіти і науки України, Кременчуц. нац. ун-т ім. М. Остроградського. – Кременчук, 2017. – 23 с.
Ганус В. О. Вдосконалення технології формування плівок на основі кестеритів та вуглецю для сонячних елементів : автореф. дис. ... канд. техн. наук : 05.27.06 "Технологія, обладнання та виробництво електронної техніки" / Ганус Валерій Олександрович ; М-во освіти і науки України, Кременчуц. нац. ун-т ім. М. Остроградського. – Кременчук, 2017. – 23 с.
Статистика використання: Видач: 0
Анотація:
Розроблено двостадійну технологію формування поглинаючих шарів, спрямовану на створення дешевих тонкоплівкових фотоелекторичних перетворювачів (ФЕП)
з широко розповсюджених матеріалів без використання токсичних речовин та створено прототип тонкоплівкого ФЕП на їхній основі. Встановлено, що при температурі відпалу 390 °C формуються плівки зі структурою типу кестериту,
а проведення відпалу в атмосфері азоту призводить до зменшення оптичного відбивання світла на 25%. Оптимізовано технологічні режими осадження алмазоподібних вуглецевих плівок (АПВ)-плівок та плазмових обробок поверхні ФЕП. Показана можливість збільшення к.к.д. кремнієвих ФЕП з вертикальними p-n переходами в більш ніж на порядок завдяки комбінації реактивного іонного травлення поверхні ФЕП та наступної обробки в плазмі водню. Використано плазмову обробку поверхні та нанесення двошарового АПВ-покриття для просвітлення фотоприймача інфрачервонрго спектру (ІЧ)-спектру, що дало можливість збільшити його чутливість на 50% в спектральному діапазоні 2,5-5,5 мкм. Розроблено слідкуючу систему за сонцем та гібридне джерело живлення
для неї, що в тандемі дають змогу збільшити енерговіддачу ФЕП на 25-35%.
з широко розповсюджених матеріалів без використання токсичних речовин та створено прототип тонкоплівкого ФЕП на їхній основі. Встановлено, що при температурі відпалу 390 °C формуються плівки зі структурою типу кестериту,
а проведення відпалу в атмосфері азоту призводить до зменшення оптичного відбивання світла на 25%. Оптимізовано технологічні режими осадження алмазоподібних вуглецевих плівок (АПВ)-плівок та плазмових обробок поверхні ФЕП. Показана можливість збільшення к.к.д. кремнієвих ФЕП з вертикальними p-n переходами в більш ніж на порядок завдяки комбінації реактивного іонного травлення поверхні ФЕП та наступної обробки в плазмі водню. Використано плазмову обробку поверхні та нанесення двошарового АПВ-покриття для просвітлення фотоприймача інфрачервонрго спектру (ІЧ)-спектру, що дало можливість збільшити його чутливість на 50% в спектральному діапазоні 2,5-5,5 мкм. Розроблено слідкуючу систему за сонцем та гібридне джерело живлення
для неї, що в тандемі дають змогу збільшити енерговіддачу ФЕП на 25-35%.
Тема:
- Ключові слова
- алмазоподібні вуглецеві плівки, алмазоподобные углеродные пленки
- плазмова обробка, плазменная обработка
- тонкоплівкові фотоелектроперетворювачі, тонкопленочные фотоэлектропреобразователи
- кестеріти, кестериты
- фотоелектричні модулі, фотоэлектрические модули УДК
- 539.216 Ніздрювата структура. Плівки, Тонкі плівки. Променеві структури