Показано, що у процесі розсіяння електромагнітної хвилі на освітленому елементі морської поверхні спостерігаються два одночасно діючих основних механізми взаємодії електромагнітної хвилі з поверхнею - відбиття на опуклій вершині і дифракція на ній. Обоґрунтовано підходи до створення методу опису поширення радіохвиль за умови порівнянності висот кореспондуючих пунктів з висотами нерівностей поверхні. В якості невід'ємної частини методу опису поширення радіохвиль розроблено модель форми поверхні вітрового морського хвилювання. Розроблений метод опису поширення електромагнітного поля над поверхнею підтверджує всі основні властивості поля, які спостерігаються в експерименті,
і усуває суперечності між експериментальними даними та застосовуваним до теперішнього часу в розрахунках методом дотичної площини. Досліджено характеристики точності вимірювань кутових координат, у тому числі з характеристиками реальних антенних систем. Розглянуто та якісно оцінено ефекти при дворазовій взаємодії електромагнітного поля з елементами поверхні. Виділено умови, коли ефектами багаторазового взаємодії електромагнітного поля з нерівностями поверхні можна знехтувати і коли нехтувати багаторазовою взаємодією неприпустимо.