Розроблено нові конструкторсько-технологічні методи для збільшення
точності вимірювання показника заломлення аналіту та чутливості приладу
на основі явища поверхневого плазмонного резонансу (ППР), в тому числі вперше: збільшено довжину хвилі збудження ППР з 650 нм до 850 нм; стабілізовано температурні режими роботи приладу типу «Плазмон»; вдосконалено технологію отримання металевого шару чутливого елементу
(ЧЕ); застосовано додатковий пористий діелектричний шар на поверхні
металевого шару ЧЕ. Розроблено новий двоканальний ППР-прилад
'Плазмон-71". В результаті впровадження нових конструкторсько-технологічних рішень досягнуто зменшення загальної похибки визначення зміни показника заломлення аналіту у 4,5 рази. Результати дисертаційної роботи передано для використання на виробництві «Фотоприлад» (м. Черкаси) для склеювання деталей прецизійних оптичних пристроїв та впроваджено у навчальний процес
на кафедрі «Наукових, аналітичних, екологічних приладів та систем» приладобудівного факультету НТУУ "КПІ" для підготовки спеціалістів
в галузі приладобудування та екологічного моніторингу.