Уперше запропоновано метод формального опису елементів імітаційної
моделі у вигляді функціональних блоків, в якому, на відміну від наявних підходів,
для визначення функцій використовується метод групового врахування аргументів, що дає можливість використовувати моделі при невизначеності вхідної інформації. Запропоновано метод створення елементів блочних імітаційних
моделей у вигляді автоматів, який, дозволяє на базі експериментальних даних створювати блоки імітаційних моделей з використанням індуктивного підходу, що зменшує похибку моделювання і дає можливість досліджувати внутрішню структуру блоків. Отримала подальшого розвитку дворівнева архітектура систем імітаційного моделювання, в якій, виділені керуючий рівень, представлений у вигляді часових мереж Петрі, й операційний рівень, представлений у вигляді мережі функціональних і автоматних перетворювачів.