В дисертації запропоновано та обгрунтовано метод підвищення стабільності групових еталонів частоти шляхом компенсації похибки від взаємодії на основі створення нової математичної моделі стохастичної і детермінованої складових стану системи зв'язаних осциляторів, що дозволяє адекватно описувати динаміку зміни стану миттєвого відносного відхилення частоти кожної прецизійної міри зі складу групи. Запропонований підхід до групового еталона, як до системи зв'язаних осциляторів, дозволяє описати явища дискретних стрибків фаз, затягування частот засобів з близькими частотами (режим синхронізації), поява частотної модуляції, зумовленої амплітудно-фазової конверсією при биттях
близьких частот і розглядаються в класичних моделях як флуктуаційні процеси.