Вперше виявлено міжпланетні мерехтіння космічних джерел в декаметровому діапазоні на елонгаціях менше 90 градусів, встановлено їх характеристики. Показано, що полоса частотної кореляції процесу міжпланетних мерехтінь в декаметровому діапазоні радіохвиль перевищує 10 МГц для великих елонгацій. Ідентифіковано міжпланетні та іоносферні мерехтіння. Вперше запропоновано чотири критерії їх розділення - крос-частотний, просторовий, спектральний і ймовірнісний. Доведено можливість виявлення і дослідження корональних
викидів маси в міжпланетному просторі, за орбітою Землі, з використанням методу міжпланетних мерехтінь. Визначено найбільш ймовірні значення параметрів повільного і швидкого сонячного вітру, а також виміряно відносну дисперсію швидкості. Встановлено верхню границю на потік в радіоконтинуумі великої вибірки зоряних залишків в ЗСН W44, ЗС396, W50, W51, СТВ 80, СТА 1, НВЗ, ІС443 на рівні 10±3 Ян і ЗСН 3C58 на рівні 2.7±0.9 Ян. Відсутність реєстрації радіовипромінювання пульсара J0205+6449 в ЗСН ЗС58 пояснюється наявністю зламу в спектрі на низьких частотах.