Автором дисертаційного дослідження отримано нове рішення актуальної науково-прикладної задачі, що полягає в удосконаленні пасивних методів синхронізації шкал часу та частоти шляхом запровадження нових апаратно-алгоритмічних засобів, які побудовані на застосуванні взаємної кореляційної цифрової обробки прийнятих сигналів спільного стороннього джерела, коли різниця в часі розповсюдження сигналу від джерела до пунктів відома. Це дозволило отримати потенційне значення похибки синхронізації шкал часу на рівні одиниць наносекунд проти 50 нс, які забезпечують супутникові
радіонавігаційні системи (СРНС). Розроблені практичні рекомендації та запропоновані варіанти технічної реалізації з побудови елементів пасивних систем високоточної синхронізації з застосуванням сигналів наземних та космічних спільних джерел.