В дисертації спроектовано вимірювальний комплекс, досліджено вплив
різних чинників на роботу радіоінтерферометра у рамках експоненціальної
моделі висотного профілю коефіцієнта заломлення тропосфери, а також
проведено чисельне моделювання проходження сигналу крізь турбулентні шари
коефіцієнта заломлення тропосфери за допомогою метода Монте-Карло.
Доведено, що аномальні значення ефективного градієнта коефіцієнта
заломлення, які було отримано в ході натурного експерименту пояснюються
присутністю метеоутворень складної форми, характеристики яких відрізняються
від експоненціального висотного профілю коефіцієнта заломлення.
Проведено моделювання проходження сигналу крізь кулясті та
клиноподібні метеоутворення, що підтвердило зроблений висновок.