В дисертації на основі ігрової моделі Stacklberg розроблено модель взаємодії
між постачальником і виробником, яка забезпечує відсутність розриву складу
та мінімізовує потоки ресурсів. Сформульована на основі цієї моделі концепція номінального складу в децентралізованих логістичних системах дала змогу зменшити на 25 % витрати ресурсного зберігання. Розроблені інструментальні засоби забезпечили побудову експертної системи для прийняття рішень та інтегрованої системи оперативно-координаційного управління, що дало змогу підвищити конкурентоспроможність підприємства в умовах невизначеності. Реалізовані в роботі спеціалізовані програмні засоби для системи підтримки управлінських стратегій в корпоративних ієрархічних системах з розмитою структурою дозволили на 10-15% зменшити витрати часу на перевезення за допомогою оптимізації вибору маршруту.