В дисертації розвинуто нові методи оптимізації ризиків; нова модель взаємодії розподіленої мережі центрів моніторингу надзвичайних ситуацій з урахуванням геоінформаційного контексту, яка характеризується використанням мереж, що самоорганізуються, для обміну знань; удосконалена модель представлення надзвичайної ситуації у вигляді композиції мікроситуацій з урахуванням зв'язків між ними, яка, на відміну від аналогів, грунтується на використанні розподіленої бази знань, що дає можливісгь знизити час роботи методів оптимізації ризиків за рахунок використання засобів розподіленого обчислення; удосконалений метод обробки і відновлення відсутньої вхідної вимірювальної інформації на підставі попереднього статистичного аналізу, який на відміну від існуючих враховує прецедентний геоінформаційний контекст, що дозволяє підвищити точність відновлення вхідної вимірювальної інформації.