В дисертації автором виявлено зв'язок між мікротвердістю поверхневого шару металу і коерцитивною силою феромагнітного матеріалу. Експериментально встановлено характер змінення товщини віброзміцнювального шару залежно від часу обробки для різних видів феромагнітних металів. Отримала розвиток теорія градієнтометричного методу визначення мікротвердості феромагнітного матеріалу у напрямі розрахунку магнітного поля розсіяння ненамагніченої ділянки феромагнітного матеріалу, розташованого під намагнічувальною котушкою круглого перерізу. Визначено вплив геометричних параметрів контрольованої деталі на градієнт магнітного поля. Для двох методів контролю: градієнтометричного і багаточастотного застосовується один і той же датчик, що є котушкою намагнічення і ферозондом, розміщеним у середині котушки. Сердечники ферозонда, з розташованими на них обмотками, використовуються як датчик електромагнітного багаточастотного поля. Проведена приладова реалізація розробленого методу. За допомогою натурних експериментів оцінено його точність, дано порівняння з точністю інших методів.