У дисертаційній роботі вперше запропоновано модель оцінювання результатів діагностичного експерименту, що дало можливість формалізувати процедури експертного оцінювання кваліфікаційних завдань відкритої форми з розгорнутою відповіддю; запропоновано модель формування часткового адаптованого сеансу діагностування ; удосконалено методи коригування та шкалювання первинних результатів діагностичного експерименту при формування підсумкової оцінки,
які на відміну від існуючих не залежать від способів та діапазонів оцінювання кваліфікаційних завдань, що дозволило отримувати підсумкову оцінку у довільній шкалі оцінювання; набула подальшого розвитку тривимірна модель інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) користувачів комп'ютерних систем, яка враховує покриття матеріалу кожним завданням, що дає можливість формувати базу кваліфікаційних завдань, які максимально покривають матеріал предметної області, що перевіряється; набули подальшого розвитку моделі та методи аналізу якості та надійності кваліфікаційних завдань, які, на відміну від існуючих, враховують частково правильні відповіді, що дало можливість збільшити глибину аналізу якості та надійності кваліфікаційних завдань за результатами їх використання у діагностичних експериментах.