У роботі теоретично та експериментально досліджено електродинамічні
властивості хвилевідних вимірювальних систем на основі закороченого відрізку
хвилеводу прямокутного перетину, а також на основі відкритого кінця хвилеводу
прямокутного перерізу і рупора. Встановлено, що діелектричні вставки
симетричної та несиметричної клиноподібної форми суттєво впливають на
ступінь зміни модуля і фази комплексного коефіцієнта відбиття від вимірювальної
хвилевідної кювети відповідно до зміни комплексної сталої досліджуваного
об'єкту, та можуть поліпшити загальну чутливість визначення комплексної
діелектричної проникності (КДП) до трьох разів, порівнюючи з сенсором без
додаткових елементів. Вимірювальні сенсори на основі відкритого кінця хвилеводу
чи прямокутного рупора з діелектричними узгоджувальними вставками не мають
переваг за чутливістю у порівнянні з кюветами на основі закороченого хвилеводу.
Вперше показано, що для розглянутих вимірювальних кювет вплив вищих типів
коливань не є фактором зменшення похибки вимірів КДП. З використанням
системного підходу створено автоматизований дослідний апаратно-програмний
комплекс для проведення медико-біологічних експериментів на базі хвилеводного
методу вимірювання КДП. З його використанням in vitro був підтверджений
відомий у фармакології ефект втрати здатності еритроцитів крові людини реагувати на адреналін після блокади їх b-адренергічних рецепторів. Вперше
хвилеводним методом проведені виміри часових залежностей реакції діелектричної проникності еритроцитів крові людини на дію біологічно активних
речовин.