У дисертаційному дослідженні показано евристичну роль стилю екологічного мислення у контексті соціокультурних процесів, розкриваються латентні причини невідповідності загального рівня розвитку суспільства рівню екологічного мислення. Значна увага приділяється обґрунтуванню висновку, що формування адекватного екологічного стилю мислення передбачає істотну зміну у світоглядних та методологічних орієнтирах наших сучасників, у принципах, нормах та ідеалах сучасної наукової діяльності, а також у переосмисленні традиційних уявлень щодо системи відносин "людина-суспільство-природа". Аргументовано положення про органічний взаємозв'язок екологічної культури й екологічної компетентності з актуальною проблемою державного будівництва в Україні. Високий рівень екологічної свідомості та екологічного мислення є необхідною передумовою успішного майбутнього нашої держави.