В дисертації на основі теорії генетичних алгоритмів отримав подальший розвиток метод розкрою прямокутних об'єктів і алгоритм розв'язання задач розкрою і розміщення заготовок довільної форми в площині довільної форми. Особливу увагу приділено методам групування плоских заготовок в площині і використанню шаблонів, що дало змогу оптимізувати площу розкрою і зменшити відходи матеріалу. В роботі досліджено вплив застосування шаблонів на знаходження оптимального рішення за допомогою генетичних алгоритмів, а також, на основі теореми шаблонів, доповнено стохастичною змінною математичну модель визначення кількості шаблонів. Було розроблено структуру систем для генетичного пошуку, в якій важлива роль надається роботі над шаблоном рішень. Програмно-методичний комплекс, створений на сонові розробленої структури, дозволяє дослідити чинники, що впливають на часову ефективність різних видів алгоритмів еволюційного типу.