В дисертаційній роботі вирішена актуальна наукова задача, що полягає у розробці методів і моделей вибору міжсегментного інтервалу в транспортному протоколі телекомунікаційної мережі на основі системи нечіткого виводу.
Проведено аналіз протоколів транспортного рівня телекомунікаційних мереж та визначено, що існуючі методи управління інтенсивністю відправки даних джерелом в цих протоколах не дозволяють забеспечити ефективну доставку даних, оскільки не враховують динамічної зміни стану мережі. В роботі запропоновано методику моделювання поточного значення доступної для трафіку даних пропускної здатності з'єднання транспортного рівня, яка дозволяє створювати імітаційні моделі передачі трафіку із різними методами управління інтенсивністю відправки даних. Представлено новий метод вибору міжсегментного інтервалу на основі системи нечіткого виводу. Розроблено аналітичні моделі процесу передачі інформаціного повідомлення в телекомунікаційній мережі, які були використані для визначення середнього часу доставки повідомлення при різних варіантах передчасного розриву віртуальних з'єднань. Визначено, що використання запропонованих рішень дозволить зменшити середній час доставки даних від джерела до отримувача та мінімізувати кількість повторних передач пакетів, які виникають внаслідок мережних перевантажень.