Дисертацію присвячено математичному моделюванню перехідних процесів у єлектромеханічних системах, удосконаленню математичних моделей електромеханічних пристроїв та систем зі змінною структурою, із зосередженими і розподіленими параметрами.
Поєднання методів теорії електромагнітних кіл та теорії електромагнітного поля на практиці показує суттєві переваги даного способу розв'язання ряду складних задач теоретичної електротехніки. При такому підході запропоновані математичні моделі дають змогу описати складні фізичні процеси в загаданих простроях та системах, а саме - насичення магнітопроводів, скін-ефект у струмопроводах, механіний обертовий рух електромагнітних контурів, змінну структуру та несиметрію тощо. Їх відмінність від відомих полягає в представленні системи диференціальних рівнянь електромеханічного стану в нормальній формі Коші, що усуває операцію числового обертання матриці коефіцієнтів на кожному часовому кроці інтгрування.
На підставі узагальнених законів комутації для електричних кіл розв'язано задачу перехідних станів електромеханічної системи при зміні структури, що супроводжувалося стрибками струмів у іхніх обмотках. Саме завдяки такому підходу було усунено жорсткість диференціальних рівнянь, що суттево спростило алгоритми їх інтегрування завдяки застосуванню явних числових методів.