У дисертаційній роботі розв'язане важливе наукове завдання - удосконалено математичну модель та методи аналізу електроретиносигналу із врахуванням його макромеханізму формування для підвищення достовірності ранньої діагностики стану сітківки ока людини в офтальмодіагностичних системах.
Обгрунтовано нове застосування періодично корельованого випадкового процесу як математичної моделі електроретиносигналу, яка враховує у своїй структурі поєднання властивостей періодичності із стохастичністю. На базі обгрунтованої моделі розроблено методи дослідження електроретиносигналу сітківки ока людини у системах офтальмодіагностики, з використанням формалізованої і автоматизованої процедури, яка дає змогу із підвищеною достовірністю оцінити стан сітківки ока людини на ранній стадіі її захворювання. Установлено, що отримані спектральні компоненти є інформативно-достовірними ознаками електроретиносигналу і відповідають функціональному стану сітківки ока людини. Використовуючи методи статистичної теорії вибору рішень визначено достовірність оцінок спектральних компонент електроретиносигналу.
Розроблено метод (програма і алгоритм) імітаційного моделювання електроретиносигналу на основі періодично корельованої випадкової послідовності. Створено пакет комп'ютерних програм для автоматизованого опрацювання електроретиносигналу та проведення імітаційних експериментів для автоматизованих систем офтальмодіагностики.