В дисертації отримав свій подальший розвиток метод оптимальної ( паралельної ) редукції стосовно задач функціональної декомпозиції схем і верифікації проектних рішень на етапі проектування конструктивів цифрової ( радіоелектронної ) апаратури. Особливу увагу приділено шляхам розв'язання центральної з розглянутих задач - встановленню еквівалентності схем. В роботі досліджено два типи моделей для розв'язання задач : графові і теоретико-множинні, що мають ієрархічну структуру, яка дозволяє вибирати необхідний степінь деталізації опису схем, представлених як описом множини елементів, класифікацією яких встановлюється існування необхідних умов еквівалентності схем, так і описом множини ланцюгів, по якому визначається степінь перекриття схем, що дозволило вирішити такі задачі функціональної компоновки, як типізація і покриття схем підсхемами із заданого набору. Для графових моделей схем запропоновано нові алгоритми встановлення ізоморфізму графів і пошуку в графі ізоморфних підграфів на основі формування ізоморфних бінарних дерев редукції графових моделей.