У дисертаційній роботі розв'язано наукову задачу розроблення методів та моделей ємнісних акселерометрів для автоматизованого моделювання та проектування. Вперше розроблено метод вимірювання прискорення, при якому результуюча частотна характеристика інтегрального акселерометра зміщується по частотній осі, чим забеспечується пропорційне виокремлення значення прискорення відносно базової опорної частоти, що дало змогу підвищити точність вимірювання прискорення. Вдосконалено метод керування сигналом від ємнісного мікроакселерометра зустрічно-стрижневої конструкції, який відрізняється від існуючих тим, що сигнали від верхніх та нижніх фіксованих пластин конденсаторів мікроакселерометра подаються безпосередньо на вихід різницевого підсилювача постійного струму, що дає змогу опрацоьвувати вхідні напруги нижче сотень мікровольт і вимірювати високочастоні мікровібрації. Вдосконалено модель для схемотехнічного рівня проектування ємнісного мікродавача зустрічно-стрижневої конструкції, яка відрізняється від існуючих наявністю параметрів, що враховують вплив жорсткості балок та демпфування повітря, чим забеспечується підвищення точності вихідних параметрів на 7-10% на універсальності макромоделі. Отримала подальший розвиток модель ємнісного акселерометра зустрічно-стрижневої конструкції для системного рівня проектування, яка грунтується на теорії мереж Петрі, що дало змогу комплексно проаналізувати динаміку роботи інтегрального пристрою.
теоретичні та практичні результати десиртаційної роботи використано при розробці систем автоматизованого проектуванняємнісних акселерометрів. Запропоновані методи та моделі порівняно з відомими відзначаються єфективністю та високою точністю. Це дозволяє, застосовуючи розрроблені методи та моделі, підвищити ефективність автоматизованого проектування ємнісних акселерометрів і уникати, при цоьму, дорогих та довготривалих фізичних експериментальних досліджень та випробувань.