У дисертації досліджено питання розробки методологічних основ побудови біотехнічної системи нормалізації фускціонального стану людини. Показано. що сучасні біотехнічні системи медичного призначення вузько спеціалізовані та недостатньо ефективні при проведенні комплексної діагностики й терапії людини за декількома методами в режимі реального часу в різних умовах. Запропоновано для розв'язання таких задач використовувати БТС Н. Наведено ії узагальнену модель., алгоритм функціонування та основні рекомендації щодо медико-технічних вимог до розробки ії технічної підсистеми. Доведено доцільність використання в БТС Н методу дистанційної крупномасштабної ортогональної електрокардіографії разом з методами математичного аналізу ритму серця, а також методів електропунктурної діагностики й кольоропунктури в розробленій модифікації та методу електропунктури.